Висвітлено теоретичні та прикладні проблеми стратегії економічного розвитку України за сучасних умов. Досліджено проблеми науково-виробничої та інноваційно-інвестиційної сфер, геополітики, функціональної економіки. Узагальнено зарубіжний досвід економічного розвитку, сучасний стан і перспективи освітянської діяльності.

Висвітлено фонетичні, лексичні, словотвірні, фразеологічні та граматичні особливості функціонування російської мови в Одесі за умов поліетнічної колонізації міста. Розкрито причини та наведено шляхи творення, визначено етапи функціонування одеського міського койне - соціально-територіального різновиду сучасної російської мови, який є засобом міжетнічного повсякденного спілкування одеситів у широкому діапазоні комунікативних сфер і основою формування у другій половині ХІХ ст. одеської російської мовленнєвої норми.

Освещены фонетические, лексические, словообразовательные, фразеологические и грамматические особенности функционирования русского языка в Одессе в условиях полиэтнической колонизации города. Раскрыты причины и приведены пути создания, определены этапы функционирования одесского местного койне - социально-территориальной разновидности современного русского языка, являющегося средством межэтнического повседневного общения одесситов в широком диапазоне комуникативных сфер и основой формирования во второй половине ХІХ ст. одесской русской языковой нормы.

Зроблено спробу вивести залежність між етапами розвитку суспільно-економічних формацій і мовними ситуаціями моно-, бі- та полілінгвізму в місті як центрі економічного, політичного та культурного життя суспільства. Проведено аналогії між містами прадавніми, середньовічними, Нового та Новітнього часів. Обгрунтовано, що кожна нова формація народжується в надрах моноетносу, на цьому етапі місто тяжіє до монолінгвізму. Полілінгвізм міста свідчить про вищий етап розвитку певної суспільно-політичної формації.

Представлено результати вивчення культурної та мовної ситуації, яка існувала у вірменській діаспорі Одеси протягом 200 років, з часів виникнення в місті вірменської громади та до наших днів. Розглянуто питання функціонування вірменської, російської та української мов серед одеських вірмен. Висвітлено лінгвістичні, соціолінгвістичні, етнокультурні й етнолінгвістичні проблеми життєдіяльності національної меншини та деякі питання історії вірмен. Наведено результати соціолінгвістичних опитувань 1993 - 2001 рр., проведених Одеським національним університетом серед мешканців міста.

In the article the results of analysis of a cultural and language situation developing in the Armenian diaspora of Odesa (Ukraine) within 200 years, since time of origination of the Armenian community in city to our time, are presented. The problems of functioning of the Armenian, the Russian and the Ukrainian among the Odesa Armenians are reviewed. The material of the article broaches not only alone linguistic, sociolinguistic, ethnocultural and ethnolinguistic problems of the small national group, but also some problems of a social history. Many conclusions are founded on the basis of the data of sociolinguistic interrogations of the Odesa inhabitants conducted by the Odesa national university in 1993-2001.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р354 + Р357

Рубрики:

Фізіотерапія і курортологія

Психотерапія. Трудотерапія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено комплексне дослідження проблеми формування культури міжетнічних відносин студентської молоді у вищих навчальних закладах України. Теоретично обгрунтовано організаційно-педагогічну систему формування культури міжетнічних відносин, побудовану на принципах духовності, гуманізації, естетизації, культуровідповідності, полікультурності, толерантності. Визначено зміст та основні компоненти культури міжетнічних відносин студентської молоді, рівні, критерії та показники її сформованості, проаналізовано практичний досвід організації даного процесу в навчальних закладах України. Розроблено методичні рекомендації щодо поліпшення ефективності процесу формування культури міжетнічних відносин студентської молоді.

Викладено теоретико-методологічні основи формування культури міжнаціональних відносин у студентської молоді. Висвітлено питання сутності міжетнічної й етнічної соціалізації особистості, місця міжетнічних відносин у формуванні професійної культури педагога. Розглянуто питання павового регулювання взаємовідносин громадян, народів, країн, багатонаціональних держав. Розкрито принципи, форми та методи цілісної системи формування культури міжетнічних відносин молоді, основи роботи з іноземними студентами у ВНЗ. Проаналізовано об'єктивні тенденції розвитку міжетнічних відносин у сучасному світі.

Визначено сутність полікультурної компетенції як основи подолання міжетнічних конфліктів та розглянуто шляхи її формування.

Вперше виокремлено, описано та систематизовано лінгвальні й екстралінгвальні особливості російського міського мовлення Одеси (РМО). Встановлено причини та механізми виникнення й еволюції фонетичних, просодичних, лексичних, словотвірних, фразеологічних, морфологічних, синтаксичних одесизмів. Визначено та охарактеризовано напрямки мовної взаємодії в історії розвитку полілінгвокультурного міста. Вперше встановлено та проаналізовано комплекс екстралінгвальних факторів феномена одеської полілінгвокультурності, що впливають на формування специфічних рис РМО (етнічний, економічний, соціальний, цивілізаційний, географічний, історико-хронологічний). З’ясовано механізми утворення та місце міських прецедентних феноменів у системі російської мови. Визначено шляхи та роль впливу РМО на розвиток російської мови. Вироблено та застосовано комплексну методику дослідження мов полілінгвокультурного міста. Розроблено теоретичні засади репрезентації РМО як функціонального типу російської мови. Визначено принципи комплексної методики вивчення специфіки взаємодії між російською літературною мовою та іншими ідіомами міста.

Проведено комплексне дослідження питань реалізації екологічної функції держави в Україні, понятійного апарату й особливостей правового регулювання відносин, що складаються у цій сфері. Здійснено грунтовний науково-правовий аналіз реалізації екологічної функції через діяльність органів державної влади й управління в Україні, висвітлено місце та роль органів внутрішніх справ у цьому процесі. Здійснено порівняльний аналіз відповідного законодавства України з законодавством деяких інших зарубіжних країн, запропоновано визначення правових понять "екологічна функція держави", "організаційно-правовий механізм реалізації екологічної функції держави", "екологічні підрозділи органів внутрішніх справ". Запропоновано конкретні зміни та доповнення до чинного законодавства України, що забезпечать підвищення ефективності реалізації екологічної функції держави в Україні.

Розглянуто проблеми формування у студентів в системі професійної освіти толерантності як суттєвої якості майбутнього фахівця. Розкрито сутність та вплив на розвиток теорії толерантності культурологічного підходу, концепції "діалогу культур", теорії полікультурної освіти, педагогічної герменевтики. Проаналізовано зміст та основні принципи педагогіки толерантності.

Рассмотрены проблемы формирования у студентов в системе профессионального образования толерантности как существенного качества будущего специалиста. Раскрыта сущность и влияние на развитие теории толерантности культурологического подхода, концепции "диалога культур", теории поликультурного образования, педагогической герменевтики. Проанализировано содержание и основные принципы педагогики толерантности.

The problems of students' tolerance formation as an important property of future specialist are examined in the system of professional education. The essence and influence on development of the theory of cultural tolerance approach, the concept of "dialogue of cultures", theory of multicultural education, educational hermeneutics is disclosed. The content and basic principles of tolerance pedagogics are analysed.

Встановлено напрями та ступінь впливу української мови на лексико-фразеологічну систему російського мовлення Одеси, визначено місце та роль українського компонента в етнічному макрокомпоненті цього ідіому. Риси, зумовлені україномовним впливом, мають різну частотність уживання. Регулярним є вживання українізмів з архісемами "людина", "побут", "праця", "їжа", "тварина", "рослина", назв географічних і астрономічних об'єктів, номенклатурних найменувань, димінутивів. Поширеними є також дієслова з архісемами "пересування" та "поведінка", іменники і прислівники з архісемою "міра", службові слова, вигуки. Фразеологічні українізми відтворюються цілком або компонентно в контамінованих російсько-українських фразеогібридах. Етнічна маркованість українізмів здійснюється у російському міському мовленні одеситів лексичним, словотвірним, граматичним і позамовним способами. Метою вживання українізмів часто буває посилення емоційної виразності мовлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.14-316

Рубрики:

Українська мова

Шифр НБУВ: Ж70256 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - полягає у класифікації соціальних чинників злочинності та визначенні ролі мовного простору у викритті окремих її проявів з урахуванням сучасних умов реформування правоохоронних органів та змін чинного законодавства. Об'єктом дослідження виступають лінгвістичні маркери злочинної діяльності. Предметом дослідження є соціально-мовні чинники злочинності та шляхи їх використання у розкритті злочину. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія) використано для з'ясування змісту наявних проблем, що виникають у вчиненні злочинів; метод структурно-функційного аналізу застосовано для дослідження мовленнєвої діяльності злочинців; метод системного аналізу - для визначення оптимальної лінії поведінки при використанні лінгвістичних знань у протидії злочинності; статистичний метод дає змогу дійти висновків щодо рівня використання лінгвістичних знань залежно від виду злочину. На підставі вивчення різних наукових точок зору і аналізу мовленнєвої практики осіб, залучених до вчинення злочину, зроблено висновки щодо необхідності підвищення рівня ефективності застосування визначених шляхів використання лінгвістичних знань у викритті окремих категорій злочинів. Результати дослідження мають бути впроваджені в практику здійснення лінгвістичних експертиз, у тому числі в процесі розкриття певних злочинів, а також враховані при розробці освітніх програм підготовки фахівців зі спеціальностей 081 - Право, 262 - Правоохоронна діяльність, у заходах із підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.

Описано сучасні підходи до новітніх технологій онлайн-навчання іноземних мов. Проаналізовано розробки теоретичних і прикладних проблем створення та вдосконалення цих технологій. Визначено перспективні напрями роботи щодо вирішення актуальних проблем з метою виявлення оптимальних вимог до високотехнологічних інтерактивних посібників із вивчення іноземних мов і до підготовки викладачів і учнів роботі з ними. Мета дослідження - пошук, ідентифікація, аналіз та визначення основних характеристик перспективних інноваційних онлайн-технологій навчання іноземних мов. Об'єкт дослідження - підручники, навчальні посібники та навчальні комплекси, призначені для дистанційного онлайннавчання різноманітних іноземних мов із різними контингентами студентів. Предметом дослідження є як позитивний, так і негативний досвід вітчизняних та зарубіжних методистів щодо оптимізації прийомів і методів дистанційного онлайн навчання іноземних мов. У процесі дослідження даної проблеми використовувалися такі методи збору та аналізу емпіричної інформації: натурний експеримент, моделювання, метод якісної характеристики навчального матеріалу, психолого-педагогічний та структурний методи, а також метод функційноо-прагматичного аналізу й описовий метод. У ході проведених досліджень було зроблено такі висновки: загальна "онлайн-технологія та цифровізація" освітнього процесу - це, по-перше, адаптивна реакція сучасного суспільства, у якому життя та здоров'я людини стали пріоритетом, на загрози безпеці, що виникає; по-друге, це результат пошуку шляхів скорочення матеріальних і часових витрат, пов'язаних з оволодінням знаннями, шляхом використання новітніх технічних розробок у сфері інформатизації та зв'язку. Значна роль в оновленні технологій відводиться адаптації універсальних інновацій до методичних традицій кожної країни, де сфери онлайнмовної освіти різко розширилися. Зростає важливість підвищення кваліфікації викладачів та студентів, навчання їх ефективним способам роботи з новітніми освітніми онлайн-технологіями. Ці науково-методичні напрями роботи є перспективними в теоретичній і практичній площині.

Мета наукової розвідки - виявлення й аналіз найменувань знарядь сільськогосподарської праці, що зафіксовані в Словнику російських говірок Одещини (Одеса, 2000 - 2001. Т. 1-2). Об'єкт вивчення - діалектні апелятиви на позначення знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Цей матеріал було зібрано під час діалектологічних експедицій фахівців і студентів філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова протягом кількох десятиріч (1960-ті - 2020-ті рр.). Предмет дослідження - типологізація виявлених одиниць за функційно-прагматичною ознакою, а також їх етимологічний і словотвірний аналіз. Застосовано методи функційного, лінгвопрагматичного, соціолінгвістичного, семантичного, етимологічного, словотвірного й кількісного аналізу, а також описовий метод. Результат проведеної роботи - виокремлення п'яти лексико-семантичних підгруп ЛСГ "Найменування знарядь сільськогосподарської праці". Висновки. Усього в Словнику російських говірок Одещини зафіксовано 278 найменувань цієї ЛСГ, які відсутні в багатотомному Словнику російських народних говорів. Найбільшою є підгрупа найменувань ручного сільськогосподарського інвентарю, знарядь та пристосувань до них (121 одиниця,тобто 43,5 %), що свідчить про вельми значну частку ручної праці в сільськогосподарському виробництві в регіоні північно-західного Причорномор'я і, водночас, про різноманітність видів діяльності, спрямованих на вирощування, збирання та обробку врожаю. Друга підгрупа - найменування знарядь, що застосовують із використанням тягловоїсили (61 од. - 22 %); третя - найменування місць зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, приладів і вирощеного врожаю (42 од. - 15,1 %), четверта - найменування сільськогосподарських машин та пристроїв (40 од. - 14,4 %); найменшою є п'ята підгрупа - найменування засобів переміщення сільськогосподарської продукції (14 од. - 5 %). Досліджений матеріал свідчить про багатовекторний розвиток у російських говірках Одеської області полісемії у групі слів, що називають знаряддя сільськогосподарської праці. Серед проаналізованих лексем є запозичення з мов народів, які компактно проживають разом із росіянами на суміжній території Одеської області.

Збірник 1 Міжнародної науково-практичної конференції «Сло¬в’янські читання» містить матеріали, що стосуються актуальних пи¬тань славістики, зокрема історії та сучасного стану слов’янських мов і літератур, стилістики, культури та фольклору, проблем міжкультурної комунікації, перекладу й методики викладання слов’янських мов

Збірник укладено за матеріалами науково-практичного семінару кафедри загального та слов 'янського мовознавства Одеського національного універси¬тету імені І. І. Мечникова, який відбувся 16.09.2021 р. Він містить публікації з проблем онлайн-навчання філологічних дисциплін, що відбивають різні аспекти методики викладання та педагогічний досвід викладачів. Тексти статей відо¬бражають погляди авторів.

Автори цієї статті представили свої спогади про свого вчителя, а в подальшому колегу - Дмитра Семеновича Іщенка, якому 23 листопада 2022 року могло б виповнитися 90 років. Він народився в Одесі, на вулиці Старопортофранківській, був студентом і аспірантом російського відділення філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Після захисту дисертації працював у Тираспольському державному педагогічному інституті (нині Придністровському державному університеті імені Т. Г. Шевченка), очолював там кафедру російської мови; декілька років викладав російську мову в Делійському університеті, а в 1970-ті роки повернувся в alma-mater і працював до кінця свого життя (19 січня 2013 року) доцентом, професором кафедри російської мови, очолював її з 1993 по 2010 роки. З 2001 року докінця життя Д. С. Іщенко був головним редактором науково-теоретичного часопису "Мова", приділяючи багато уваги не лише науковій, навчальній, організаційній, а й редакторській роботі. Кожен із співавторів висвітлює різні сторони життя і професійної діяльності Дмитра Семеновича Іщенка.